4 червня російські джерела підтвердили підписання контракту між Міноборони Ірану та «Рособоронекспортом» на 12 винищувачів Су-30СМ2.
Машини передаються з наявного парку ВКС РФ з мінімальним нальотом, поставки заплановані на середину — кінець 2027 року.
Чому саме Су-30СМ2, а не одразу більше Су-35? Математика проста. Су-30СМ2 приблизно на 40% дешевший за Су-35, значно простіший в обслуговуванні, і — критично важливо для Ірану зараз — може бути поставлений значно швидше: машини вже існують у парку ВКС РФ і не потребують нового виробничого циклу.
У 2025 році «Об'єднана авіабудівна корпорація» передала Міноборони РФ нову партію Су-30СМ2 морській авіації ВМФ — серійне виробництво триває, але пріоритет залишається за власним флотом. Двомісна конфігурація додатково вирішує проблему дефіциту кваліфікованих іранських пілотів для нових типів: інструктор на борту — стандартна схема первинного освоєння.
Але ключовий контекст цієї угоди — не технічні характеристики машини, а те, що вона замовляється в розпал активного конфлікту. Запит на нове озброєння Іран надіслав у липні 2025 року — після повітряних ударів США по ядерній інфраструктурі. Джерела стверджують, що Москва використовує ці угоди як інструмент реабілітації партнерства після того, як проігнорувала прохання про допомогу під час 12-денного конфлікту з Ізраїлем. Тегеран замовляє не «перспективне переозброєння» — він закриває дірки в реальній бойовій обстановці.
Для РФ угода вирішує одразу два завдання: монетизує «вживані» машини, які можна зняти з менш пріоритетних підрозділів, і поглиблює стратегічне партнерство з Іраном — який, нагадаємо, продав Росії ракет майже на $3 млрд після 2022 року. Це не просто торгівля зброєю — це взаємна залежність двох санкційних економік.
