Супутникові знімки зафіксували на полігоні Жоцзян у пустелі Такла-Макан (Сіньцзян) повнорозмірну тривимірну модель есминця класу «Арлі Берк» довжиною близько 155 метрів — з надбудовою, конструкцією для гарматної установки, димовою трубою та вертолітним майданчиком.
Будівництво розпочалося приблизно у жовтні 2025 року; основні елементи конструкції стали помітними на знімках від 11 травня 2026 року. Полігон розташований більш ніж за 1000 км від найближчого узбережжя.
Плоскі контури дозволяють перевірити лише потрапляння ракети в область потрібного розміру.
Об'ємна ж модель з відтвореною надбудовою, трубою та гарматною баштою надає зовсім іншу радіолокаційну, інфрачервону та оптичну сигнатуру.
Балістична ракета для ураження такої цілі летить за траєкторією, коригованою супутниковим та загоризонтним цілевказанням на маршовій ділянці, а на кінцевій — боєголовка з власним радіолокаційним чи інфрачервоним датчиком повинна здійснити наведення по рухомому морському об'єкту.
Саме тут і криється складність: полігон також обладнаний рейковою системою шириною близько 6 метрів та довжиною у кілька десятків кілометрів, здатною пересувати мішені, імітуючи маневрування корабля в морі. Тобто перевіряється не просто розпізнавання силуету, а супровід рухомої цілі.
Дистанція від узбережжя понад 1000 км не є випадковою: реальні пуски протикорабельних балістичних ракет по кораблях у Тихому океані відбуватимуться саме з материкових позицій на подібну дальність, тож полігон відтворює не лише форму цілі, а й геометрію реального бойового застосування.
Слід пов'язувати діяльність на полігоні із відпрацюванням протикорабельних балістичних ракет DF-21D та DF-26, а також гіперзвукової протикорабельної ракети YJ-21 — усі вони фігурують у щорічному звіті Міноборони США як засоби ураження надводних кораблів. Показово й те, що ціллю обрано саме есмінець ескорту, а не авіаносець — макет типу «Джеральд Форд» на цьому ж полігоні Китай будував ще у 2023 році.
