Китай уперше показав Y-20B у ВПС НОАК з двома підкрильовими агрегатами дозаправки та відкритою вантажною рампою.
Це свідчить, що заправний варіант вийшов за межі випробувань і перейшов до служби.
Головна цінність цього рішення в чисельності. Танкерний парк НОАК залишається малим порівняно з винищувальним парком ВПС і морської авіації. Якщо Y-20B стане масовою платформою (потреба в стратегічних транспортниках оцінюється у 150-200 і більше машин), потенційний заправний резерв вимірюватиметься сотнями планерів, а не десятками виділених танкерів. Це дозволяє під час кризи швидко перерозподілити частину авіапарку з логістики на заправку.
Для Тайванської протоки та дій за межами першого ланцюга островів це означає більший радіус бойових дій винищувачів і бомбардувальників Н-6N, які вже працюють з дозаправкою від Y-20U. Ціна рішення в тому, що в кожен момент заправка і перевезення конкурують за один і той самий ресурс: машина, зайнята танкерним завданням, не перевозить десант чи техніку. Саме це обмеження і показує межі «універсальності».
Китайська сторона також називає Y-20B носієм для РЕБ, повітряного командного пункту, далекого радіолокаційного виявлення, ударного озброєння та запуску роїв БПЛА. Заправна роль найреалістичніша, бо вже відпрацьована на Y-20U. Решту варто розглядати як заявку на майбутнє, а не як наявну спроможність.
