З 24 лютого триває війна росії проти України. Страждають та гинуть не тільки люди, а й тварини, які виявилися ще більш беззахисними. Адже люди під час евакуації залишили їх зачиненими вдома або випустили на вулицю.
Фахівець з інформаційної безпеки хмарного оператора GigaCloud Інна Ткаченко розповіла, як стала волонтером і засновницею проєкту Koto Bro та евакуювала 19 котів і 8 собак під час війни.
Майже всю зарплату витратила на операцію і лікування. Як я почала допомагати тваринам
Розповідь про те, чому людина вирішує присвятити своє життя соціально важливій проблемі не завжди можна почати зі зворушливої історії або так званого "переломного моменту". Мовляв, прокинулася зранку і зрозуміла, що хочу волонтерити. У мене нічого подібного не було. Я просто відчувала, що хочу, от і все.
Мій перший волонтерський досвід був невдалим. Я знайшла на дорозі кошеня, яке переїхав автомобіль, і майже всю зарплату витратила на його операцію і лікування. Та воно все одно померло.
Спочатку я рятувала тварин сама. А потім зловила себе на думці, чому б не зайнятися цим більш масштабно та серйозно. По-справжньому волонтером я стала після зустрічі з однією дівчиною, на ім'я Ірина. Ми розговорилися, і виявилося, що у нас багато спільного, і ключове ― ми обоє просто обожнюємо тварин. Так і з’явився волонтерський проєкт допомоги безпритульним тваринам Koto Bro.
Допомагаємо котам та собакам, рідше ― кроликам. Як працює проєкт Koto Bro
Спільно з Іриною та ще кількома однодумцями ми знаходили безпритульним котам дім. Згодом нам стало важко волонтерити в межах Броварів, і тому вирішили розширити географію.
Koto Bro з’явився два роки тому. Це не офіційний фонд, а більше проєкт соціальних мереж ― у нас є сторінки в Facebook, Instagram та TikTok. Зараз у ньому залучено п’ятеро людей, які займаються проєктом щодня.
Спочатку в Koto Bro ми прилаштовували виключно котів. З собаками було тяжче. У волонтерській справі є поняття кураторства. Ти знаходиш собаку, лікуєш її, годуєш, стерилізуєш і шукаєш нового господаря. І весь цей час собака має жити у тебе, або ж в орендованому вольєрі. Зараз ми допомагаємо і собакам, рідше ― кроликам.
Тоді до останнього не вірила, що ми це зробимо. Евакуація
24 лютого ми з чоловіком вирішили поїхати з Броварів до моєї мами у село, яке знаходиться за шістдесят кілометрів від міста. На той час з нами жило 10 котів, і я мала на кураторстві чотири собаки, які перебували в орендованих вольєрах. Чи брати з собою тварин ми навіть не сумнівалися. Для того, щоб виїхати з міста, нам знадобилося близько 12 годин. Через деякий час ми зрозуміли, що залишатися в селі небезпечно і вирішили всією сім’ю рухатися в бік Тернополя. До нас приєднався мій тато з трьома собаками, сестра з йоркширським тер'єром та котом, мама зі своїми котами, свекруха зі своїми. Ми розуміли, що потрібно вивезти і людей, і тварин за один раз. Я вдячна своїй сім’ї, що вони погодилися їхати потягом, а ми з чоловіком завантажили два автомобілі. Це була моя перша подорож з тваринами на таку далеку відстань. Ми їхали 15 годин.
У Тернополі ми заселилися у приватний будинок родичів. Наразі у нас 19 котів та сім собак, троє з яких шукають дім. Зараз я все це пишу з усмішкою, але тоді до останнього не вірила, що ми це зробимо.
Вже коли ми були в Тернополі, нам написала сім’я зі Львова, що хоче взяти песика. Взагалі вони планували спочатку побудувати власний будинок, а тоді завести собаку. Але війна показала, що потрібно жити тут і зараз, тому вони вирішили не чекати слушного моменту і взяли собаку в орендовану квартиру. Це найкраще, що могло з нею статися ― вона тепер живе не у вольєрі, а в повноцінній сім'ї.
Як підготувати тварин до евакуації
Будь-яка поїздка для тварин ― це стрес. Ви ніколи не знаєте, як поводитиметься ваш домашній улюбленець у тій чи інший ситуації. Щоб поїздка пройшла якомога комфортніше та безпечніше, ось вам декілька порад:
- Кота потрібно помістили у контейнер-переноску, у яку бажано постелити спеціальну пелюшку. На собаку необхідно одягнути шлею. За шлею ви зможете тримати собаку повноцінно за все тіло, а з нашийника вона може зірватися. Якщо ваш пес важить понад 20 кілограмів, рекомендую одягнути намордник. Перевозити тварин на руках чи просто на сидінні не можна.
- Якщо ваш кіт дуже стресує, то за годину до поїздки, ви можете дати йому седативні ліки, попередньо проконсультувавшись з ветеринаром. Якщо у вашого кота немає хронічних захворювань, седативні препарати ви можете купити у найближчому зоомагазині. Собаці давати ліки не потрібно. Якщо вона засне, то нести її на руках буде не зручно, тим паче якщо її вага складає понад 20 кілограмів.
- Візьміть з собою корм, воду та, наприклад, улюблену іграшку вашого пса. І все пройде якнайкраще.
Покинуті під час війни: люди повернулися додому та хочуть взяти собі нову тварину
Я не володію офіційною статикою, скільки домашніх тварин залишилися без господарів з початку війни, але вважаю, що це масова проблема. Розповім про ситуацію у своєму районі в Броварах.
Koto Bro отримав десятки заявок ― люди просили забрати кота чи кролика з квартири, погодувати собаку, яку залишили на сусідів, які спочатку не планували виїжджати, а потім передумали та виїхали тощо. Зараз же багато хто повернувся додому та просить дати їм кота чи собаку.
Коли волонтери прилаштовують тварину, з потенційним господарем проводять співбесіду, задають певний перелік запитань і тільки після цього вирішують віддавати тварину чи ні. Зараз у ході таких співбесід люди говорять, що не змогли взяти собаку з собою, чи випустили кота на вулицю, або що їхню собаку застрелили. І от тепер, коли вони повернулися додому, хочуть взяти собі нову тварину. Був випадок, коли нам у середині березня подзвонили люди й сказали, що знайшли на вулиці двох дорослих мейн-кунів. Ми зробили пост на своїй сторінці в соціальних мережах, і нам написала дівчина, яка перебуває за кордоном, що це її коти. Батьки, коли від'їжджали, відмовилися їх взяти з собою, і тому єдиним рішенням було відкрити двері та випустити їх з квартири. Зараз коти у безпеці та знайшли нових господарів.
Звідки беруться домашні тварини на вулиці
У більшості наших людей стереотипне мислення: собака ― на ланцюг для охорони, кіт ― на вулицю для вилову мишей. І переконати їх у зворотному важко. Ще моя улюблена фраза: "Кіт сам собі на вулиці знайде їжу". Кіт, який народився на вулиці, і якого забрали кошеням у квартиру чи будинок, щодня годували, гралися з ним, опинившись через три-чотири роки на вулиці не зможе ловити мишей. Так само і з собаками.
Ще дуже критичною є проблема стерилізації. У нашій країні тварин в більшості випадків не стерилізують, а потім вивозять їхнє потомство у ліс, чи топлять. Те, що ми в Koto Bro робили до війни: стерилізували безпритульних, роздавали цуценят та кошенят, наразі обнулилося.
Для багатьох людей тварина ― це просто річ. І якщо вона "зламалася", то простіше вивезти її кудись і взяти нову.
Ми з чоловіком кожного дня ходимо вигулювати собак. Одного разу в лісопосадці знайшли глухого та сліпого пса. Ми ходили туди тиждень, і весь цей час пес сидів на одному і тому самому місці. Колишній господар просто вивіз його у ліс, бо той вже старий. Ми знайшли псу нову сім'ю, бо є люди, які готові брати і дорослих, і хворих.
P.S. Якщо ви шукаєте собі домашнього улюбленця, напишіть нам у Koto Bro.
А ці троє дуже хочуть знайти сім’ю: https://www.instagram.com/p/CdFhPuwtvVh/?igshid=YmMyMTA2M2Y%3D
(с) https://life.pravda.com.ua/society/2022/05/20/248730/
