З 21 березня по 30 травня в Україні зареєстрували 32 896 нових ФОПів. За понад два місяці війни українці створили також 5225 нових компаній.
Понад половина з них одразу орієнтується на діяльність на зовнішніх ринках. На іноземні ринки переорієнтовуються й бізнеси, створені раніше. У квітні їхня кількість за даними різних опитувань становила 83%. Шукають іноземних клієнтів, партнерів, замовників та канали збуту як ФОПи-фрилансери, так і середній та великий бізнес. Тому експерти естонської урядової програми e-Residency спільно з Наталією Гайкаловою, засновницею та СЕО фінансово-правової компанії Finevolution, підготували гайд з реєстрації бізнесу в різних країнах.
Естонію, Польщу, Німеччину та Румунію обрали з кількох причин. Найперша: в цих країнах українці й раніше найчастіше реєстрували свої філії чи представництва. Польщу та Румунію також обрали через те, що наразі туди мігрувала як велика кількість українців (станом на 29 травня до Польщі виїхало 3,6 млн людей, а до Румунії майже 1 млн), так і ІТ-компаній або їхніх офісів (тобто бізнесу). Ще одним мотивом стали часті запити до фінансових і податкових консультантів щодо реєстрації компаній саме в цих країнах. Щоб уніфікувати поради, створили єдину спільну інфографіку.
«Якщо ми подивимося на основні характеристики, то стане зрозуміло, чому для реєстрації бізнесу обирають саме ці країни. По-перше, ПДВ практично в усіх однакове: коливається близько 20% та за тих чи інших умов може зменшуватися до 10-15%. По-друге, зареєструвати компанію скрізь можна за особистим візитом. Зважаючи, що люди вже перебувають там, вони приймають рішення про реєстрацію бізнесу», — коментує Наталія Гайкалова.
За часом реєстрації процедура теж майже скрізь схожа: щоб отримати “європейську прописку” бізнесу потрібно в середньому від 3 тижнів і більше. Часовий момент на початку березня частково стримував українців від так званої гри в довгу.
Однак, з кінця березня та початку квітня й розумінням, що економіка України все одно потребуватиме часу на відновлення навіть, якщо перемога станеться завтра, кількість запитів зросла. Назустріч українським бізнесменам пішли й деякі з країн, спростивши чи прискоривши низку реєстраційних процедур та відкриття банківських рахунків.
«Щоб допомогти українцям у цей нелегкий період, ми вирішили відшкодовувати реєстраційний збір підприємцям з України. Раніше при реєстрації е-Residency потрібно було сплачувати державне мито розміром 130 євро. Тепер цю суму можна буде повернути. Це на додаток до того, що для реєстрації не потрібно одразу показувати статутний капітал: 2500 євро можна сплатити протягом кількох наступних років та 0% податку, якщо кошти реінвестовуються», — зазначає Лаурі Хаав, виконавчий директор e-Residency.
Кожен бізнес шукає свою нішу та вигідні йому умови. І головне сьогодні, що цей процес не зупиняється, бо бізнес-фронт продовжує тримати оборону попри все.
