На вулицях Китаю помітили нову колісну САУ на шасі 4×4 зі стволом 39 калібрів — суттєво компактнішу за PCL-181 (6×6, стовбур 52 калібри, 6,5 м довжини, 25+ т).
За попередніми оцінками, новинка коротша за 6 м. Французька CAESAR — 10 м, шведська Archer — 15 м. Якщо параметр підтвердиться, це абсолютний рекорд для 155-мм класу.
Технічний компроміс: стовбур 39 калібрів замість 52 означає нижчу початкову швидкість снаряда і скорочену дальність — орієнтовно 25–30 км звичайним снарядом проти 40+ км у PCL-181.
Але для перших хвиль морського або повітряного десанту, де завдання — придушити узбережжя та ближній тил на глибину до 25–30 км, цього достатньо. Нестача дальності компенсується принциповою наявністю 155-мм вогню там, де раніше міг зайти лише 122-мм.
Аналогія вже є всередині самого НОАК: PCL-161 і PCL-171 — одна й та сама 122-мм гармата на двох шасі різної маси, де PCL-171 на «Менші» жертвує боєкомплектом заради тактичної мобільності. Тепер ту саму логіку переносять на 155-мм рівень — і це вже не одиничний експеримент, а системна доктрина.
Пакистан застосовував експортний SH-15 (аналог PCL-181) під час конфлікту з Індією у 2025 році — колісна 155-мм концепція отримала бойове підтвердження. Новий компактний варіант — наступний крок у тій самій лінійці, але вже заточений під проєкцію сили на морських напрямках.
Скорочення 155-мм гаубиці до менш ніж 6 метрів — це відповідь на конкретний оперативний запит: дати морській піхоті і десанту важку артилерію без відмови від мобільності першої хвилі. Якщо Тайвань — це сценарій, то 155-мм ствол на борту десантного корабля — це вже не абстракція.
