Росія будує власний Starlink для війни

Заява Путіна про розвиток супутникового угруповання для управління важкими безпілотниками є значно важливішою, ніж може здатися на перший погляд. 

Мова йде не про черговий космічний проєкт, а про спробу Росії вирішити одну з головних проблем сучасної війни — забезпечення стійкого зв'язку для безпілотних систем на великих дистанціях.

Проєкт "Рассвет" поступово переходить від демонстраційних запусків до формування повноцінного низькоорбітального угруповання. Після тестових місій 2023–2024 років росіяни вже вивели на орбіту перші 16 супутників, а до кінця 2027 року планують розгорнути майже 300 апаратів. Для порівняння: саме після подолання позначки у кілька сотень супутників Starlink почав забезпечувати стабільне покриття окремих регіонів.

Якщо сьогодні більшість російських БПЛА великої дальності залежать від наземних ретрансляторів, мобільних пунктів управління або заздалегідь закладених маршрутів, то супутниковий контур дозволяє перейти до постійного керування платформами в режимі реального часу незалежно від відстані до оператора.

Особливу увагу привертає випробування міжсупутникового лазерного зв'язку та технологій 5G NTN. Це означає, що Росія орієнтується не на створення окремого аналога Starlink, а на побудову розподіленої цифрової мережі, здатної забезпечувати передачу великих обсягів даних між дронами, штабами, розвідкою та ударними платформами.
Наслідки можуть бути значно ширшими за сферу БПЛА. Подібна інфраструктура відкриває можливість для управління морськими безекіпажними платформами, далекобійними розвідувальними комплексами, перспективними роботизованими системами та навіть окремими елементами високоточної зброї. Фактично йдеться про створення власного цифрового поля бою, де зв'язок перестає бути критичною вразливістю.

Водночас перед Росією стоять серйозні виклики. Для підтримки глобального або навіть регіонального покриття потрібні сотні супутників, регулярні запуски та стабільне серійне виробництво апаратів. Саме на цьому етапі можуть проявитися обмеження російської космічної галузі, яка вже неодноразово демонструвала проблеми з темпами реалізації масштабних програм.

Для нас ключовою загрозою є не окремі супутники "Рассвет", а поступове формування нової архітектури російських сил, де супутниковий зв'язок, БПЛА, розвідка, РЕБ та високоточне озброєння працюватимуть у єдиному інформаційному контурі. Саме такі системи можуть визначати характер воєнних конфліктів у другій половині цього десятиліття.