Росіяни намагаються спустити радіорозвідку з рівня бригади до рівня відділення.
Зв’язка «Булат»–«Марс»–«Таїр» — це спроба дати піхоті власний, дешевий «радар» по дронах, який постійно моніторить ефір і шепоче бійцю у кишеню, що поруч працює БпЛА.
«Марс» добирає більш складне: цифрові відеолінки й ELRS-пульти, тобто саме те, на чому сидять FPV та дальні розвідники. Це не про точне наведення, а про факт: у секторі є активний канал керування, значить, працює ворожий оператор.
«Таїр» переводить усе це з режиму «сидимо, дивимось у монітор» у режим тактичного оповіщення: вібрація й коротке повідомлення, плюс ретрансляція на сусідні девайси в радіусі відділення. Використання BLE якраз про страх радіопеленгації — мінімізувати власний «слід» у ефірі.
Критично, що це система лише раннього виявлення, а не ураження. Без інтеграції з РЕБ, ППО ближньої дії чи хоча б підготовленою стрілецькою групою вона лише дає кілька додаткових секунд на укриття. Але сам факт появи таких комплектів показує головне: РФ очікує постійної присутності БпЛА над піхотою й намагається зробити «антидронову настороженість» стандартним станом відділення. Це ознака зрілості дронової війни, але й визнання, що небо над їхніми траншеями їм уже не належить.
