Задля забезпечення гідного рівня захисту критичної інфраструктури її оператори мають готуватись до найгіршого сценарію загроз, зазначив заступник голови Держспецзв'язку Олександр Потій під час виступу на форумі «Безпека критичної інфраструктури та гуманітарна протимінна діяльність». Але створення ефективної системи захисту в тому числі допоможе створити в Україні інноваційний ринок послуг захисту.
Також заступник голови Держспецзв'язку підкреслив важливу роль бізнесу в наданні послуг із захисту. За його словами, без формування ринку послуг безпеки забезпечити захист критичної інфраструктури буде неможливо, адже самі оператори обʼєктів не мають відповідної експертизи та ресурсів. Він вважає, що для приватного сектору цей ринок відкриється після закінчення війни, коли держава зможе оприлюднити більше інформації про критичну інфраструктуру.
Крім того, Потій розповів про ролі функціональних, секторальних органів захисту та місцевого врядування. Вони зобовʼязані надавати консультативну, інформаційну, експертну, методичну та іншу допомогу. Але зони відповідальності залежать від рівня критичності обʼєктів.
Функціональні органи захисту зосереджують зусилля передусім на наданні допомоги та здійснюють реагування на інциденти на обʼєктах інфраструктури першого та другого рівня критичності, проблеми в роботі яких можуть призвести до наслідків національного масштабу.
Для обʼєктів третього та четвертого рівня критичності за забезпечення локальної координації дій субʼєктів захисту відповідають місцеві органи самоврядування, військово-цивільні адміністрації, а після війни – обласні адміністрації. Тому важливо, щоб уже сьогодні на місцевому рівні відпрацьовували плани реагування.
«Центральні органи влади, які є субʼєктами захисту, можуть надавати всебічну методичну, за необхідності – технічну допомогу для того, щоб здійснювати оперативне реагування на кризову ситуацію локального або регіонального рівня, проте провідна роль у забезпеченні допомоги належить саме місцевій владі», – підкреслив заступник голови Держспецзв'язку.
