Іран після ударів США: запаси урану під завалами і нова гра на межі ДНЯЗ

Заява глави МЗС Ірану Аббаса Арагчі про те, що значні запаси збагаченого урану залишаються заблокованими під завалами, стала одним із найгучніших наслідків червневих ударів США по ядерних об’єктах у Фордо, Натанзі та Ісфахані.

Використання надважких протибункерних бомб GBU-57 MOP вперше показало готовність Вашингтона застосовувати стратегічні засоби проти об’єктів, які вважалися майже недосяжними. Водночас офіційний Тегеран продовжує наполягати, що вивіз обладнання та матеріалів відбувся заздалегідь, і фактичні втрати менші, ніж очікували американці.

Заява Арагчі про потенційний вихід із ДНЯЗ звучить як торгова позиція: сигнал Заходу, що у випадку подальшого тиску Тегеран може вийти за межі правових рамок і перейти до відкритого ядерного статусу. Це вкладається у вже звичну тактику іранської дипломатії — балансувати між загрозою та запевненнями, отримуючи простір для маневру.

На практиці Іран уже підійшов впритул до порогу. За даними МАГАТЕ, до ударів країна мала десятки кілограмів урану, збагаченого до 60%, а у 2023 році було зафіксовано навіть партію на рівні 84%. Це лише кілька відсотків до «збройового» рівня у 90%. Таким чином, питання полягає не у можливості, а у політичному рішенні.

У підсумку Тегеран опинився у звичній, але вигідній для себе позиції: офіційно демонструє «пошкоджену програму», фактично зберігає ядро технологій, а політично піднімає ставки, використовуючи тему виходу з ДНЯЗ як важіль тиску.