Китай показав «Тяжкий Сокіл» 156EFNS92-MSE-B05A — окторальний апарат із ШІ, що сам знаходить, супроводжує й на оптимальній дистанції випускає сітку для фізичного захоплення цілі.
Клікбейт тут не випадковий: 175 км/год, автономна навігація та режим «напівавтономного перехоплення» роблять його кандидатом у масові «вартові» над критичною інфраструктурою.
Суть рішення — не в екзотиці, а в економіці: фізичне перехоплення здешевлює контрдію проти малих БпЛА, де ракетні ЗРК та навіть деякі кінетичні перехоплювачі дають токсичне «ціна-за-кілограм» співвідношення.
Втім фізика з’ясовує стелю ефективності. 6S-LiPo на 5–8 Ah — це коротка витривалість під навантаженням; кожен «кидок» сітки — це імпульс аеродинамічного гальмування й потреба відходу на відновлення. 175 км/год дає шанс наздоганяти типові квадри/«літачки», але зі швидкими FPV або крилатими мішенями доведеться працювати за принципом «засідка + нав’язування курсу» й у зв’язці з сенсорами наземного сповіщення.
Порівняно з класикою C-UAS (глушилки, рушниці, ППО малої дальності) «сіткомет» — інструмент останньої милі там, де юридично/технічно небажані стрілянина й уламки. Але він не самодостатній: без зовнішнього цілевказання зона дії обмежена, а батарейний ресурс диктує ротації. Масштабування потребує дешевої «розхідки» (касет сіток, пропелерів, рам), уніфікованих станцій заряджання/швидкої заміни АКБ і «роєвого» ПЗ для групової роботи.
