Китайські судна-мости типу Shuiqiao, які зʼявилися на пляжі острова Наньсань, — це спроба вирішити головну проблему десанту на Тайвань: як масово висаджувати важку техніку там, де немає портів і зручних пляжів.
Shuiqiao — це звʼязка з трьох барж із висувними опорами й секціями мосту, яка перетворюється на тимчасову причальну споруду від глибокої води до берега. Баржі «сідають» на дно за рахунок домкратних опор, далі секції мосту розкладаються у довгий пірс, по якому танки й БМП можуть зʼїжджати з Ro-Ro або контейнеровозів прямо на прибережну дорогу, минаючи порти й вузькі смуги підготовлених пляжів.
Факт, що вже зафіксовано щонайменше два набори таких барж і продовжується будівництво на верфі в Гуанчжоу, вписується у ширший патерн: масове нарощування десантних можливостей, мобілізація риболовецького флоту для відпрацювання морської блокади, розвиток сил для операцій у Східно- і Південно-Китайському морях. Це не «інструмент мирного будівництва інфраструктури», а інженерний модуль, заточений під швидке створення тимчасових портів у зоні високого ризику.
Водночас Shuiqiao не знімають головних обмежень: вони повільні, працюють майже впритул до берега й стають великою, маломаневреною ціллю для ракет, авіації й далекобійної артилерії. Щоб такі «плавучі порти» реально запрацювали, Пекіну все одно потрібні перевага в повітрі, придушення берегової оборони та мінімізація ракетної загрози. Але сам факт їх появи показує: КНР готується не лише до блокади чи ракетного тиску, а й до сценарію повноцінної висадки з опорою на масову логістику.
