Берегова охорона Західної Фінляндії зафіксувала посилення перешкод супутникової навігації в районах Архіпелагового та Аландського морів — це вже не Фінська затока, де глушіння було нормою, а суттєво ширший географічний охват.
Розширення зони — не випадковість, а системна тенденція.
Інструментарій відомий: з Калінінградської області, зокрема з антенного майданчика Окунево, працюють стаціонарні та мобільні системи РЕБ, включаючи "Мурманськ-БН". "Мурманськ-БН" — система розвідки та впливу у короткохвильовому діапазоні з дальністю до 5000 км, а "Поле-21" створює модульний "купол глушіння" над військовими об'єктами через мережу веж зв'язку.
Але цивільні інциденти — це публічний, видимий бік. Реальна мета інша. Сплески спуфінгу та глушіння посилюються під час українських атак дронами по території Росії — це прямий кореляційний зв'язок: РЕБ вмикається не за розкладом, а у відповідь на активні операції. Калінінград, Санкт-Петербург, балтійські порти — усе це потенційні цілі для українських дронів з GPS-наведенням.
Паралельно РФ вирішує і тактичне завдання з відхиленням дронів. Росія використовує засоби РЕБ у Калінінграді для спуфінгу GPS-сигналів, через що українські дрони втрачають точність навігації та летять у бік країн Балтії й Фінляндії.
Тобто Фінляндія та балтійські країни — не лише "побічний збиток", а частково навмисний вектор відхилення: дрон, який мав летіти на Калінінград, в результаті спуфінгу іде в бік НАТО, що створює дипломатичний та безпековий інцидент для союзників.
