Талібан "оживив" радянський "Град" на американському шасі

На світлинах із Афганістану засвітилася РСЗВ із пусковою БМ-21 «Град», встановленою на вантажівку Navistar, залишену США. 

Концепт простий: старі 122-мм пакети напрямних не потребують складного обслуговування, а сучасніше шасі дає надійність, доступність запчастин і кращу «живучість» у полі. Це не революція — це практичне поєднання складів радянської спадщини з «паркoм» покинутої логістики США. Ключова перевага — оперативна готовність: мінімум інтеграції, максимум ефекту для «стріляй-і-тікай». Видимих цифрових СУО чи навігаційних систем на кадрах немає, тож точність залишиться «класичною» для «Граду», але для площинних цілей на середніх дистанціях цього достатньо.

Логістика тут важливіша за «красу». Навіть якщо Талібан має у строю оригінальні БМ-21, перенесення пакетів на Navistar зменшує залежність від зношених радянських шасі та спрощує ремонт. Питання по боєприпасах виглядає закритим: регіон має доступ до 122-мм реактивних снарядів. У перспективі можливе додавання елементарної інерціалки, планшетної балістики та GPS-референсів — це копійчате оновлення, що різко підвищує практичну ефективність без глибокої модернізації.

Стратегічний контекст робить проєкт небезпечнішим за суму його деталей. Афганістан уже мав епізоди прикордонних сутичок із Пакистаном, і поява мобільних, ремонтопридатних РСЗВ підвищує спроможність завдавати раптових вогневих ударів по опорних пунктах і логістиці. Військова «цінність» тут у чисельності, масованості залпу та здатності швидко змінювати позиції, а не в точності першого снаряда.

Висновок простий і неприємний для сусідів Афганістану: навіть за повної технологічної скромності «новий» талібський «Град» на Navistar — це дешевий мультиплікатор вогню, який легко масштабувати й важко «вибити» виключно санкціями.