Повідомлення про рекордний політ дрона «Тяньмушань-1» на 188,6 км виглядає як типовий піар про «книгу рекордів», але важливі не цифри, а архітектура платформи.
Лабораторія Пекінського авіакосмічного університету та компанія Hangzhou Tianmu Hydrogen Peng відпрацювали повністю власну водневу енергосистему з питомою потужністю пальникового елемента 1500 Вт/кг і заявленою утилізацією водню 97,5 % – тобто Китай тестує не просто дрон, а серійний енергетичний модуль для цілого класу БпЛА.
Для військових такий набір параметрів означає тривалу роботу розвідувальних платформ над комунікаціями, супровід колон, наведення артилерії та оперативне підсилення тактичних мереж зв’язку без прив’язки до важких наземних генераторів.
Ключовий сигнал — створення лінійки бортових водневих систем потужністю від 100 Вт до 40 кВт із власним автопілотом і наземною станцією під «чисто водневу» архітектуру. Тобто Пекін не експериментує з одиничним рекордним дроном, а формує технологічну платформу, яку можна масштабувати від легких мультикоптерів до важчих вантажних БпЛА. Обмеження очевидні: вартість виробництва й інфраструктури, ризики зберігання водню, чутливість до пошкоджень баків.
Але якщо Китай зможе здешевити цикл «виробництво — зберігання — заправка», водневі безпілотники стануть одним з елементів його довгострокової стратегії домінування в сегменті тривалого низьковисотного моніторингу та логістики.
