Російський БпЛА літакового типу «Мерлін-ВР» офіційно подають як «розумний» розвідувально-ударний інструмент для глибини до 200 км.
Ключовий елемент — ГОЕС із штатним лазерним цілевказувачем для наведення снарядів «Краснополь», тобто цей апарат працює не просто як «очі», а як завершальна ланка контурів артилерійського ураження. Додатково виробник заявляє про «систему протидії зенітним FPV-дронам» і бортовий комплекс оборони, здатний виявляти РЛС, канали FPV та навіть їх глушити. На папері це виглядає як спроба підняти літаковий БпЛА на рівень малогабаритного РЕБ-платформера.
На практиці все впирається у фізику й енергетику. Щоб реально придушувати FPV-дрони в зоні супроводу, потрібен або високопотужний передавач, або щільна робота в потрібному секторі, а не абстрактне «глушіння». Літаковий «Мерлін-ВР» з обмеженим енергобалансом і орієнтацією на оптико-лазерну розвідку навряд чи може одночасно тягнути повноцінний комплекс РЕБ, ще й у діапазонах, де працюють різнорідні FPV.
Більше того, сам факт, що ці апарати регулярно збивають зенітні FPV-дрони, показує: заявлений «захист» або носить суто маркетинговий характер, або дає ефект лише в ідеальних лабораторних сценаріях.
У підсумку «Мерлін-ВР» добре демонструє розрив між іміджевими заявами російських розробників і реальністю війни дронів. Спроба поєднати в одному корпусі артрозвідку, цілевказання й «антидроновий» РЕБ наштовхується на обмеження платформи: енергії, маси, геометрії та тактики застосування. У сучасному повітряному середовищі перемагають не гучні слова про «комплекси оборони», а реальна стійкість до перехоплення, яку перевіряють не презентації, а відео з фронту.
