Якщо 122-мм «калібр масової артилерії» раптом коштує, як окрема високоточна система, це вже не про економію — це про спробу купити точність там, де її хронічно бракує.
Заявлена логіка застосування стандартна для «лазерних» коригованих боєприпасів: снаряд наводиться на відбитий лазерний промінь (у відкритих описах інколи плутають терміни, але суть — залежність від підсвітки цілі). Платформи — Д-30 і 2С1 «Гвоздика», тобто ставка саме на найпоширеніший 122-мм парк.
Ключові ТТХ, які фігурують у матеріалі: ефективна дальність до 12 км, маса вибухової речовини 5,3 кг (для порівняння, у 152-мм керованих боєприпасів — суттєво більше). Це робить «КВ122/Китолов-2М» інструментом точкового ураження в ближчому радіусі, але з обмеженнями: потрібні стабільна підсвітка, відповідні умови видимості та живучі засоби цілевказання, а сама артилерія змушена працювати ближче до лінії бою.
Поява «КВ122» у закупівлях виглядає як обережне масштабування 122-мм високоточного сегмента під “масовий” калібр, але 100 пострілів — радше індикатор партії під конкретні задачі або перевірку каналу постачання. Перелом дасть не індекс і не ціна, а здатність системно забезпечувати цілевказання й утримувати гармати в робочій зоні без втрат.
