Ключовим елементом стала заборона для європейських операторів будь-якої діяльності з додатковими 20 російськими банками, з обмеженими винятками лише для гуманітарних операцій, збільшивши загальну кількість підсанкційних банків до 70.
Додатково запроваджено санкції проти чотирьох фінансових установ у третіх країнах, які сприяли обходу європейських обмежень або були пов'язані з російською системою передачі фінансових повідомлень, яку москва намагається побудувати для власних розрахунків.
Під санкції також потрапили ще 120 осіб і компаній, 36 нових позицій у нафтовому секторі — від розвідки до транспорту, та 46 суден «тіньового флоту».
Вперше до списку потрапив порт третьої країни — індонезійський нафтовий термінал Karimun опинився в одному переліку з російськими Мурманськом і Туапсе, що закриває лазівку для перевантаження санкційної нафти.
Також уперше в санкційному режимі з'явилися й цифрові активи — запроваджено галузеву заборону для російських криптоплатформ та обмеження на конкретні цифрові валюти, які москва використовувала для обходу традиційних фінансових каналів.
