Книги про штучний інтелект — це та фантастика, що аж ніяк не втрачає своєї актуальності. Ми всі неабияк захоплюємося цим феноменом, адже віримо, що за ним — майбутнє. Та чи таке вже безхмарне воно? Низка вчених давно довела, що у своєму потенційному розвитку штучний інтелект здатен набагато перевершити інтелект людський. То чи не захоче він стати господарем над людством? Ситуація не така вже й фантастична, враховуючи кризу гуманізму як такого й поступовий перехід до трансгуманізму. За цих умов, не можемо не згадати ті твори, в яких описується процес захоплення влади роботами та штучними організмами (див. на сайті книгарні). Безсумнівно, їхні автори змушують задуматися над майбутнім та закликають надмірних техніцистів до більшої тверезості у мріях.
Штучний інтелект у науковій фантастиці змальований у тих творах, які здебільшого давно стали класикою жанру. Такою є, зокрема, «Фундація» Айзека Азімова. Це — серія романів, де описано цілий химерний усесвіт Галактичної Імперії. Тут і невпинні війни, і створення особливої скарбниці таємних знань, і переплетіння психології людини зі штучним інтелектом. Зацікавить читачів і книжка Азімова «The Robots of Dawn». Роботи-гуманоїди в ній тісно співпрацюють з людьми, а сюжет обертається навколо розслідування низки вбивств саме роботів.
Безперечним авторитетом у цьому жанрі є й Станіслав Лем. Чи не найбільш відомою його книжка — «Голем ХІV». Її можна назвати не лише фантастичним романом, а радше притчею чи навіть своєрідним трактатом мислителя. Дія обертається навколо суперкомп’ютера нового покоління, що розповідає людству, зокрема науковим світилам, про його походження, а головне — про перспективи в майбутньому. І ці «одкровення» не можуть не насторожувати. Так само, як і книжка Лема «Футурологічний конгрес». Перед нами детальний опис похмурої антиутопії не соціального, а техніцистського плану. Безперечно, така фантастика – книги, купити які варто, напевне, кожному з нас.
Книги про роботів, новітні комп’ютерні технології та штучний інтелект належать і перу Макса Кідрука. Таким є, зокрема, видання «Бот», що розповідає історію про київського програміста, який випадково потрапив у вкрай авантюрну та небезпечну пригоду. Цей сюжет продовжується і в наступному творі письменника — «Бот. Ґуаякільський парадокс». Ми зустрічаємо того ж головного героя, котрий уже не займається програмуванням, але тепер мусить зупинити цілу армію безжальних ботів-убивць. А збірка Кідрука «Заради майбутнього» — це переплетіння техніцизму, антиутопії, трилера, горору й соціальної проблематики. Ці твори викликають цілий спектр емоцій — шок, здивування, напруження, їдкий сміх. Узагалі, схожа тематика дуже властива сучасній українській літературі. Згадаймо і книжку Андрія Горбунова «Ctrl+Alt+F11. Робот – не вовк», що розповідає про створення віртуальної Симуляції.
Фантастика про роботів — це нерідко й дитяча література. Так, видання «Робот Чапек на планеті з трьома сонцями» та «Робот під прикриттям» оповідають цікаві й кумедні історії про роботів, що точно нічим не загрожуватимуть людині і, швидше, стануть її помічниками.
