Нещодавно у китайських соцмережах з’явилися унікальні знімки замаскованої пускової установки міжконтинентальної балістичної ракети DF-41.
На перший погляд, камуфляж виглядає архаїчно — його використовували ще в часи СРСР, а сучасні оптичні та тепловізійні сенсори здатні виявляти навіть замасковану техніку. Але реальність складніша: в умовах масштабного розгортання мобільних МБР саме змішування з ландшафтом і рухливість можуть стати вирішальними для виживання ядерних засобів стримування у випадку конфлікту.
МБР DF-41 — найсучасніша ракета китайського арсеналу, офіційно представлена у 2019 році. Вона має дальність до 15 000 км, тобто потенційно може вражати цілі на всій території США. Важливою особливістю є здатність нести декілька незалежних боєголовок (MIRV) — від 3 до 8. Це значно підвищує ударний потенціал навіть обмеженого залпу.
Ракета здатна запускатись з мобільних пускових установок, які активно маскують, шахтних позицій — принаймні три відомі райони з \~400 ракетами, ядерних потягів — тестувалися в обмеженому форматі, хоча серійність поки не підтверджена.
Маскування дає час та простір для маневру, унеможливлює повноцінну картографію стартових позицій ворогом. Під час ескалації або ядерного шантажу це може стати критичною перевагою.
Китай активно експортує ідеологію мобільного ядерного стримування, наслідуючи радянські підходи: мінімальна прозорість, демонстративне маскування, приховування реального обсягу сил. Саме тому кожне фото DF-41 стає інформаційним сигналом, що КНР здатна не лише накопичувати, а й ефективно приховувати ядерну силу.
