На ще одному російському БПЛА V2U засвітився китайський МЕШ-модем (згадується робочий діапазон 1,6–1,8 ГГц із можливістю переналаштування), причому той самий «клас» рішень уже фігурував і на інших носіях. Це важливо не через назву заліза, а через те, який тип бою воно робить дешевшим і масовішим.
МЕШ у дроновій війні — це спроба втекти від “одиночного каналу керування” до самоорганізованої тактичної мережі, де вузли можуть ретранслювати одне одного, перестрибувати через “дірки” покриття і зберігати зв’язність навіть тоді, коли частина лінків глушиться або зникає. На практиці це дає противнику два бонуси.
Другий — масштабування: коли однаковий модуль ставиться на різні платформи, з’являється шанс уніфікувати зв’язок між “ударником”, “розвідником”, “ретранслятором” і навіть примітивними приманками.
Окрема деталь, яка часто недооцінюється: гнучкість по частоті. Якщо виріб реально можна швидко “перевдягати” з однієї смуги на іншу під доступну елементну базу/антени/умови РЕБ, то контрдія «під конкретний діапазон» старіє швидше, ніж ви встигаєте її масштабувати. І тут виходимо на найнеприємніше: це не екзотика спецслужб, а комерційний ланцюжок постачання з Китай, який важко “вимкнути” одним рішенням. Українські розслідування компонентної бази вже фіксують МЕШ-модем Mesh Network XK-F358 та виробника Xingkay Tech у складі російських БПЛА.
Цікаво, що паралельно в публічних розборах V2U фігурувала й інша логіка зв’язку — через LTE-маршрутизатор і SIM-карту (тобто ставка на “цивільну” інфраструктуру там, де вона дотягується). Це добре показує, що противник не шукає «одну магічну технологію», а збирає *пакет* рішень під різні плечі й різні рівні заглушення: десь — LTE, десь — МЕШ, десь — автономізація/спрощення каналу.
