Перегляд фільмів, ігри, робота чи відпочинок — майбутні користувачі автоматизованих транспортних засобів мають чітке уявлення про те, як вони хочуть проводити час у дорозі.
Такими є результати дослідницького проєкту RUMBA, який очолювала компанія Bosch. Метою проєкту було вивчення очікувань людей від автоматизованих транспортних засобів — як щодо оснащення салону, так і щодо кермування. Їхні побажання вимагають повної перебудови інтер'єру автомобіля, і це ставить перед виробниками та постачальниками нові виклики.
Робота в межах проєкту RUMBA була профінансована грантом у розмірі близько 11 мільйонів євро від Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини. Протягом 3,5 років команда з представників автовиробників, постачальників авторинку та наукових установ досліджувала, чого користувачі очікують від майбутніх транспортних засобів, які зможуть долати значні відстані в автоматичному режимі. Дослідники з'ясували, як водії легкових і комерційних автомобілів воліли б проводити час, якби їм не доводилося сидіти за кермом. «Нам стало зрозуміло, що автоматизація водіння створює нові можливості для використання інтер'єру, — пояснює пан Шульц. — Наприклад, замість звичайного керма, транспортні засоби можуть запропонувати користувачам альтернативні елементи керування. Технологія Steer-by-wire має здатність відкрити безпрецедентні можливості для дизайну інтер'єру з безліччю інноваційних функцій».
Експерти, залучені до проєкту RUMBA (абревіатура з німецьких слів, що означає «Реалізація позитивного користувацького досвіду за допомогою зручного дизайну інтер'єру для автоматизованих функцій водіння») зіткнулися з низкою складних запитів від користувачів. Наприклад, вони витратили багато часу на дослідження, як швидко людина може відновити контроль над автомобілем після сну і які фактори на це впливають. Серед іншого, вони з’ясували, що якщо водії перебували у розслабленому сидячому положенні, то одним з визначальних факторів є відстань водія від дисплея та елементів керування. Дослідження показали, що для великої кількості учасників було достатньо періоду до 60 секунд. Проте також було виявлено дефіцит продуктивності водіння і погіршення самопочуття після повернення до керування. Було зроблено висновок, що система повинна будити користувача заздалегідь, щоб у нього було достатньо часу прокинутися, зорієнтуватися і відреагувати. Це також вимагає від технології здатності розпізнавати стан водія та оцінювати, чи він спить, і чи готовий сісти за кермо.
Крім того, проєкт досліджував характеристики керованості, які повинні забезпечити автоматизовані транспортні засоби для створення комфорту та гарантування безпеки водіїв і пасажирів. Наприклад, стрімке прискорення під час рушання з місця або різке гальмування може викликати нудоту, а відтак знизити увагу чи викликати дискомфорт. Беручи це до уваги, експерти уважно спостерігали за тим, як м'яко і обережно професійні водії керують автомобілями. Вони також дослідили, які додаткові заходи є ефективними для запобігання закачуванню.
Під час проєкту експерти також проаналізували, які кольори, матеріали, конструкції, освітлення, елементи управління будуть доречними в дизайні салонів автомобілів, беручи до уваги ситуацію під час тієї чи іншої подорожі. Проте деякі побажання користувачів і надалі будуть обмежені вимогами безпеки та технічними умовами. З міркувань безпеки та через обмежений простір такі запити, як сидіння, що можна повертати під час руху, залишатимуться проблемою навіть у великих транспортних засобах. В цілому експерти дійшли висновку, що автомобілі майбутнього відкриють безпрецедентні можливості не лише для автовиробників і постачальників авторинку, але й для провайдерів послуг, які до цього часу були мало пов'язані з транспортними засобами. «Наш проєкт відкрив двері для широкого спектра інновацій. Ми переконані, що отримані нами дані допоможуть сформувати те, як люди сприйматимуть індивідуальну мобільність у майбутньому», — підсумовує Міхаель Шульц.
