Зіткнення між ВПС Індії та Пакистану у травні 2025 року стали каталізатором для переоцінки ефективності індійських закупівель у сфері протиповітряної оборони та авіації.
Якщо французькі Rafale продемонстрували вразливість у боях із пакистанськими J-10C, то російські С-400 навпаки були названі «зміною правил гри». Останні заяви командувача ВПС Індії Амара Пріта Сінгха підкреслили цю різницю, зробивши С-400 ключовим елементом сучасної індійської стратегії ППО.
У противагу успіхам С-400, індійські Rafale зазнали серйозних втрат. Від одного до чотирьох літаків було збито пакистанськими J-10C, що завдало удару по престижу французьких винищувачів, які й без того вважалися завищено дорогими (до \$240 млн за одиницю). Політичний скандал, який розгорівся в Індії після цих втрат, уряд намагався зменшити, акцентуючи увагу на ролі російських систем ППО. Це підкреслює внутрішню дилему: Rafale — політична закупівля, тоді як С-400 виявилися реальним гарантом безпеки.
Контракт на п’ять полків С-400, підписаний у 2018 році на $5,43 млрд попри тиск Заходу, сьогодні виглядає стратегічно виправданим. Натомість західні пропозиції, включаючи американський F-35, відхилялися через побоювання залежності та контролю Вашингтона. Нині ж Росія додатково пропонує Індії Су-57 із безпрецедентним доступом до вихідного коду, що може відкрити шлях до поглиблення співпраці у сфері високотехнологічних озброєнь.
Події травня 2025 року підтвердили ключову роль системи С-400 у формуванні нової архітектури безпеки Індії. Вони компенсують слабкості авіаційної складової та дозволяють країні утримувати ініціативу у повітрі попри втрати Rafale. Разом з перспективою закупівлі Су-57 чи навіть системи С-500, Індія може вибудувати потужний російський «щит і меч», що здатний радикально змінити баланс сил у Південній Азії. Водночас провал Rafale став уроком про небезпеку дорогих, але сумнівно ефективних закупівель, які можуть дорого коштувати у реальному бою.
