Китай зробив крок від натяків до заліза: нові супутникові знімки з Даляня та відкриті дані свідчать, що Пекін просунувся у будівництві свого першого авіаносця з ядерною установкою.
Формально про «атомний» статус ніхто не оголосив, але сукупність індикаторів — від характерних корпусних модулів до ранішніх робіт над наземним прототипом реактора — виглядає переконливо.
Другий контекст: ще у 2024-му в КНР розгортали наземний прототип корабельного реактора — комплекс поблизу Лешаня («Longwei/Dragon Might»), що розглядався аналітиками як відпрацювання вузлів для великого надводного корабля.
Щодо самого корпусу: низка OSINT-спільнот і профільних медіа вказують на появу у Даляні секцій, які нагадують елементи захисної оболонки реакторного відсіку; паралельно українські профільні видання з посиланням на західні огляди пишуть про старт складання четвертого авіаносця з ядерною установкою.
Стратегічний сенс очевидний. Атомна установка знімає обмеження автономності для авіаносної групи НВАК і підтягує Китай до еталонів, які багато років задавали лише США та Франція. Додайте сюди нові великі амфібії з електромагнітним обладнанням — і отримаєте цілісну картину флоту, що готує «довге плече» у Тихому та Індійському океанах.
Висновок: ми бачимо не «картинку для престижу», а послідовну інженерну еволюцію — від наземного реакторного полігону до корпусних модулів на стапелі та вже введеного «Фуцзяня», який диктує енергетичну планку майбутнього авіакрила.
