LCCM Mk2: "дешева" крилата ракета як білоруський проксі-проєкт для РФ

На Dubai Airshow засвітилася малопомітна афіша: «білорусько-еміратська» E-System Solutions показала дешеву крилату ракету LCCM Mk2 з дальністю до 1000 км і бойовою частиною до 50 кг.

Формально — трендовий low-cost strike за мотивами України та Заходу. Неформально — дуже зручна обгортка для тихого нарощування ударних можливостей Союзної держави з мінімальним слідом російської участі.

LCCM Mk2 ідеально вписується в концепцію «ракет для бідних»: довжина трохи понад 3 м, крила 2,5 м, швидкість до 600 км/год, висота до 11,5 км, запуск із наземних платформ і кораблів, контейнерна ПУ на дев’ять ракет. Невелика БЧ означає роботу не по містах, а по РЛС, командних пунктах, аеродромах, ПУ РК — тобто по «нервах» системи. Виробник прямо говорить про «досвід українського театру», а сама компанія має білоруський слід, еміратську вивіску, російську інформаційну підтримку і майже порожній публічний профайл. Це класична схема легалізації продукту: спершу «експортна» обгортка, потім — тихі поставки «своїм».

Ключовий момент — саме дешевизна й модульність. Якщо LCCM Mk2 доведуть до серії, на руках у замовника з’являється інструмент масованого, але відносно бюджетного тиску на глибокі цілі: пакети з десятків малих КР, які не вбивають економіку виробника. Тут Білорусь здатна грати роль «сірої фабрики», що дає Союзній державі ракетний ресурс, формально не прив’язаний до російських ОПК-гігантів та санкційних брендів.

LCCM Mk2 — ще один штрих до нової реальності: крилаті ракети перестають бути елітною зброєю кількох великих гравців і стають серійним продуктом середніх держав та «гібридних» компаній. Це знижує поріг входу в ракетні програми, розмиває межу між «експортом» і власними арсеналами та робить масовані дистанційні удари доступними значно ширшому колу акторів, ніж навіть десять років тому.