Кадри CCTV зі складу 72-ї групової армії показують у строю на базі Dongfeng Mengshi 6×6 нову версію ППО ближньої дії з ракетами FB-10A та власними засобами виявлення й управління.
Декларована дальність перехоплення до ~18 км, робота як автономно, так і в мережі, а задача — супровід легких і середніх комбригад, прикриття від БпЛА, КР, гелікоптерів і низьколітних літаків. На папері — саме те, чого бракувало маневровим частинам НОАК на передньому краї. Питання в деталях: чи це справді нова система HQ-13, чи серійний FB-10A з "внутрішнім" індексом і косметичними правками?
Архітектура "все в одному" зменшує слід забезпечення: одна машина — і РЛС/ОЕП, і обчислювач, і пускові. Для розсіяних бойових порядків це плюс, але ціною стає менша енергетика сенсорів і менше каналів вогню проти роїв дронів.
FB-10A — це ближня ніша з компактною ЗУР та ІЧ/радіокомандним наведенням під складну РЕБ-обстановку; однак для масованих нальотів змішаних цілей доведеться спиратися на шар вище (типу HQ-16/-17) і зовнішнє цілевказання. Прив’язка до Mengshi робить комплекс справді "батальйонним": низький силует, прохідність, швидка зміна позицій — саме під темп сучасних артилерійсько-дронових боїв.
Окремий маркер — експортний слід. FB-10A вже "засвітився" у контрактах через ОАЕ для Чаду, але одна установка, за даними OSINT, зрештою опинилася у РСВ у Судані. Це одразу підсвічує ризики витоків технологій та тестування системи в неконтрольованих умовах.
