Новий варіант іранського ударного БпЛА Shahed-101 усе частіше фіксують біля лінії фронту; заявляють про бойову частину 8–9 кг, кількасот кілометрів дальності та CRPA-антену навігації для живучості під РЕБ.
На відміну від "важчих" 131/136, 101-й виглядає як "сотнями по периметру": менша БЧ і простіша планерна частина дозволяють гнати валом, змішуючи маршрути та профілі, щоб виїдати канали супроводу й дорогі перехоплювачі. Чотирьохелементна CRPA – не панацея, але дає базову стійкість до глушення GNSS і зменшує "сліпі" діри на фініші.
Компроміс – точність і потужність ураження: для складних/зміцнених цілей 8–9 кг мало; отже, оптимальні мішені – логістика, ЛЕП/трансформатори, склади ПММ, РЛС ближнього радіуса, ППО ближньої дії без прикриття зверху. Саме тут масовість і "розмазування" атак у часі починає бити по вартості оборони.
Висновок. Shahed-101 – це еволюція в логіці "дешево, масово, достатньо". Він не про одну "великою бомбою" – він про виснаження ППО та логістики серіями середніх ударів. Протидія повинна симетрично здешевлювати перехоплення: шар пасивних сенсорів (акустика/оптика), локальні РЕБ-"плями", M-LIDS/лазери/зенітні гармати з програмованим підривом, дешеві перехоплювачі й швидка маршрутизація вогню через C2 без "ручного" мікроменеджменту.
