Сергій Чемезов у доповіді Путіну заявив, що з початку війни Ростех удвічі наростив випуск бойових літаків. На папері це сильний сигнал: російський авіапром не лише втримав серійність під санкціями, а й зміг збільшити темп.
Основну масу нових поставок для ВКС РФ і далі формують відпрацьовані платформи на кшталт Су-35С, Су-34 та Су-30СМ2, тоді як Су-57 залишається значно складнішим і повільнішим у масштабуванні напрямом.
Окремий сюжет — перший політ Су-57 із новим двигуном «Изделие 177», який відбувся у грудні 2025 року. ОДК і ОАК тоді офіційно заявили про початок льотних випробувань двигуна у складі авіаційного комплексу, а сам політ пройшов штатно.
Відкрито підтверджено, що двигун має збільшену тягу — до 16 000 кгс на форсажі, знижене споживання пального та вищі ресурсні показники. Водночас цифри про 17 тонн тяги, ресурс 6000 годин, точний приріст крейсерської надзвукової швидкості або зниження витрати на 10–12% у неофіційних повідомленнях
Для Су-57 новий двигун справді критичний. Саме силова установка має дати літаку кращу енергетику, більшу дальність, вищу швидкість і заділ під подальшу модернізацію.
Але це не означає, що Су-57 уже став масовою бойовою платформою нового рівня. Початок льотних випробувань — це лише перехід до довгого етапу доведення, перевірки ресурсу, інтеграції й подальшого виробничого масштабування. У російській подачі це виглядає як майже завершений прорив, але технічно це радше старт нового циклу модернізації.
Суть цієї історії не в тому, що Росія раптово отримала повноцінний масовий винищувач п’ятого покоління. Вона показала інше: авіапром намагається одночасно тримати фронт за рахунок перевірених машин і повільно підтягувати Су-57 до конфігурації, яку давно обіцяли як «справжню».
