За оцінками IISS, у 2021–2025 роках Китай різко підняв темп спуску на воду атомних підводних човнів і вперше обігнав США одночасно за кількістю нових корпусів і сумарним тоннажем.

Водночас “якісний розрив” нікуди не зник: головне обмеження КНР — акустика/скритність, що звужує географію безпечного патрулювання й підштовхує до логіки бастіонів (прикриті райони під власною ППО/ППО-С/ПЛО).
І тут вступає в гру JL-3: більша дальність ракети зменшує потребу виходити в ризиковані райони океану, дозволяючи тримати загрозу з більш контрольованих акваторій.
Китай будує серійну підводну силу, де промисловий темп + достатня боєздатність + бастіонна тактика поступово з’їдають перевагу якості. У такій моделі навіть неідеальна скритність перестає бути фатальною — її компенсують кількістю, ритмом і правильною географією застосування.
